Живу. Прєкраснаѩ платонічєскаѩ пєснѧ о разлічєнії і одноврємєнном нєразлічєнії доксы (мнєніѩ) і гнозіса (знаніѩ)

Rep. 479d: «Общєпрінѧтыѥ суждєніѩ большинства относітєльно прєкрасного колєблютсѧ гдє-то мєжду нєбытіѥм і чістым бытіѥм.[…]О тєх, кто замєчаєт много прєкрасного, но нє відіт прєкрасного самого по сєбє і нє можєт слєдовать за тєм, кто к нєму вєдєт, …мы скажєм, что обо всєм этом у ніх їмєѥтсѧ мнєніѥ, но оні нє знают нічєго їз того, что мнѧт».

Пєснѧ прєкрасна потому, что слєдуѥт за прєкрасным в відє платонічєского образца ѥйо логікі і образцового автора музыкі, Адама дє ла Галлѧ (1220-1287).

Основнаѩ мысль: жить осознанно возможно, только знаѩ сущность жизні. ѥслі эта сущность нє познана, нє відіма сама по сєбє і слєдовать за тєм, кто вєдєт к ѥє познанію, нєвозможно, — то жизнь нєвозможна как таковаѩ.

Знаніѥ об этом мнітсѧ, а мнєніѥ что-то об этом знаєт.

Проїсходіт жє жизнь прі помощі какого-то спєціального дєла, труда — ойкопрагії, в лучшєм пєрєводє на русскій Васіліѩ Карпова — своѥдєліѩ (Rep., 434a).

Рєцєпціѩ своѥдєліѩ в русскоѥ мыслє-мнєніѥ проїзошла у вєлікого старчіка Грігоріѩ Савіча, в ключєвом длѧ нєго понѧтії сродності: это нє только выполнєніѥ своѥго прєдназначєніѩ в соціальном смыслє, но і опытноѥ прощупываніѥ промысла Божьєго о сєбє в планє экзістєнціальном (впрочєм, дажє в бытовом смыслє прощупаннаѩ сродность Сковороду нє подводіла — вывєла, напрімєр, нєврєдімым їз їмєющєго вскорості заразітьсѧ моровой ѩзвой Кіѥва в 1770-м). Сообразно діалєктікє мнімого знаніѩ і знающєго мнєніѩ родство нєобходімо должно быть нєсродным.

музыка: Адам дє ла Галль
слова: Самсон

/Самсон Гєоргій і умнаѩ тріада Слава Богу за Всьо:

Самсон: чєтвєрічноѥ пєніѥ
всє чєтвєро: ум-чєсть-совєсть-эпохé
Андрєй Горохов: пѧтый члєн чєтвєріцы, відєйо-аудійо-съйомка, монтажный рендерінг ідентічності

//слова:

Откуда знаю, что живу –
так прінѧто: живу,
а прімут умєрєть – умру,
живут всє, ѩ живу.

Такоѥ мнєніѥ ѩ мню,
что цєлым ѩ живу,
ополовінілі мєнѧ –
ні жив ні мєртв живу.

С тобой живу і бєз тєбѧ –
как будто бы живу,
нє знаю – вєрую в тєбѧ,
і мню, что знаю, знаю – мню.

І родный ѩ тєбє і нєт –
а своѥдєліѥм врасту
в сєрдєчный корєнь твоѥму
нєсродному сродству.

І вот нє знаю і нє мню:
вросту когда ѩ в жизнь живу,
рожусь как смєртью в смєрть свою –
бєз мнєній поживу.

***

Также Всьо, что может быть связано с Ансамблєм духовно-танцевальной пєсні «Слава Богу за Всьо».

Samson Georgiy на soundcloud.com