Живу. Прєкраснаѩ платонічєскаѩ пєснѧ о разлічєнії і одноврємєнном нєразлічєнії доксы (мнєніѩ) і гнозіса (знаніѩ)
Rep. 479d: «Общєпрінѧтыѥ суждєніѩ большинства относітєльно прєкрасного колєблютсѧ гдє-то мєжду нєбытіѥм і чістым бытіѥм.[…]О тєх, кто замєчаєт много прєкрасного, но нє відіт прєкрасного самого по […]